Социологическое исследование об учхозе С.П.А.Р.Т.А. студентов Кировоградского государственного педагогического университета (Украина)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ 3УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

 

 

                                                                                 Кафедра філософії та політології

 

ЗВІТ

 

про навчальну соціологічну практику

 

ТЕМА: «Первинний соціометричний аналіз авторитарного ідеологічного об’єднання «СПАРТА»: стратегії самоідентифікації та місце в політичній системі»

 

Виконали:

студенти 47 групи

факультету історії та права

Андрієнко Ю. В.

Васильєва Б. І.

Кожушко Я. П.

Манько Є. Є.

 

Керівник практики:

к.соц.н., доцент Клюєнко Е. О.

 

 

Кіровоград – 2013


ЗМІСТ

Розділ І. Програма дослідження……………………………………………..3

Розділ ІІ. Інструментарій збору даних……………………………………....9

Розділ ІІІ. Результати дослідження………………………………………...11

Розділ IV. Основні висновки………………………………………………..44

 


РОЗДІЛ І. ПРОГРАМА ДОСЛІДЖЕННЯ

Проблема дослідження: Однією з ключових передумов існування поліархічного суспільства вважається гарантування його членам плюралізму форм організації соціальних практик. Чи не найпоширенішою серед таких форм є утворення об’єднань, заснованих на різноманітних типах ідентичності – релігійній, ідеологічній, етнічній, національній. Подібні групи слугують ефективним механізмом артикуляції інтересів населення, мобілізації зусиль задля досягнення групових цілей та сприяють підвищенню загального рівня толерантності суспільства. На важливості різноманітних асоціацій та об’єднань у політичному житті демократичних режимів наголошувалось ще у класичному соціологічному досліджені Алексіса де Токвіля «Демократія в Америці», а студії сучасних неоінституціоналістів (Р. Патнем, Р. Даль) підтвердили його висновки і засвідчили наявність взаємозалежності між рівнем групової активності з одного боку та процесом формуванням соціального капіталу – з іншого.

Серед значної кількості подібних груп різко виділяються ті, діяльність яких вимагає повної лояльності з певною ідейною платформою і радикальної зміни стилю життя їх членів (досить умовно подібні асоціації можна назвати авторитарними). До їх числа прийнято відносити деякі релігійні секти, харизматичні культи й окремі течії радикальних політичних рухів. Почасти через закритий характер діяльності таких асоціацій, а почасти і через домінування оціночного компоненту в їх науковому баченні, багато аспектів функціонування авторитарних об’єднань залишається нез’ясованим. Чи сприяє їх діяльність підвищенню ефективності діалогу між владою та суспільством? Яким є ставлення членів авторитарних асоціацій до інших суспільних об’єднань? Як влаштована групова самосвідомість учасників авторитарних угруповань? На всі ці запитання і досі немає однозначних відповідей.  

Дослідження діяльності ідеологізованих общин видається перспективним ще й з точки зору аналізу соціальних механізмів їх функціонування, що мали б зазнати значних трансформацій в умовах відносної замкнутості й перманентної ідеологічної мобілізації. Зокрема, цікавим є питання про співвідношення особистих та ідейних мотивів у структурі мотивації членів авторитарних об’єднань.

Мета дослідження полягає в загальному описі соціальної структури, механізмів життєдіяльності і ідеологічних орієнтацій авторитарної асоціації громадян.

Завдання дослідження охоплюють низку взаємопов’язаних складових:

  • описати вікову, гендерну та освітню структуру асоціації авторитарного типу;
  • виявити тип мотивації членів авторитарного об’єднання до початку та продовження участі в його діяльності (переважання у структурі мотивації особистісного чи ідеологічно орієнтованого компонентів);
  • дослідити ставлення учасників авторитарної асоціації до діяльності інших суспільних груп та соціуму в цілому;
  • виявити ставлення членів авторитарного об’єднання до явищ глобалізації та міжнародної співпраці;
  • визначити міру політичної обізнаності учасників авторитарного об’єднання та міру їх участі у політичних процесах;
  • виміряти рівень задоволеності життям серед членів авторитарної спільноти;
  • дослідити ступінь впливу діяльності авторитарної групи на свідомість її членів (чи змінюються світоглядні уявлення учасників об’єднання пропорційно тривалості перебування всередині общини);
  • виявити превалюючі стратегії самоідентифікації серед членів авторитарної групи;

Об’єктом дослідження є авторитарна ідеологічна група «СПАРТА», що розташована у селищі Караван Люботинського району Харківської області.

Предмет дослідження – соціальні механізми функціонування авторитарного об’єднання, а також ідеологічні уявлення та самосвідомість його учасників.

Основним серед сукупності застосованих дослідницьких методів є роздаткове анкетування з подальшим самозавповненням респондентами у період з 2 по 15 липня 2013 року. Також застосовувались методи глибинного інтерв’ю, невключеного спостереження та аналізу друкованих і відеоматеріалів.

Висунені гіпотези:

  1. 1.Проживання в авторитарній ідеологізованій асоціації обумовлює несприйняття її членами глобалізаційних процесів.
  2. 2.Зважаючи на ідейну природу формування авторитарного об’єднання та перебування його учасників у стані перманентної ідеологічної мобілізації, ідеологічний тип мотивації поведінки всередині такої общини переважатиме над особистісним типом.
  3. 3.Для членів авторитарного об’єднання притаманний високий рівень обізнаності у політичних процесах та політичної активності як результат постійної просвітницької та агітаційної роботи, котра проводиться структурами авторитарних асоціацій.
  4. 4.Учасникам авторитарних груп притаманний низький рівень терпимості до інших політичних об’єднань та суспільства в цілому, що пояснюється культивуванням у них почуття винятковості та абсолютної істинності ідейної платформи, що лежить в основі діяльності їх об’єднання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Гіпотеза № 1 перевіряється такими запитаннями анкети:

№11 «Яким є Ваше ставлення до поширення на території України культурних впливів інших держав (наприклад, США)?»

№12 «Як Ви ставитесь до впровадження новітніх технологій у виробництво та побут?»

№13 «Яким є Ваше ставлення до фактичного «стирання кордонів» між державами в сучасному світі?»

№14 «Як Ви ставитесь до процесів міграції населення?»

№15 «Позначте твердження, котре найбільш точно відображає Ваше ставлення до такого суспільного явища як нація.»

Гіпотеза № 2 перевіряється наступними запитаннями анкети:

№16 «Чим було обумовлено Ваше рішення вступити до навчгоспу?»

№20 «Чи згодні Ви з таким твердженням: «Я б залишився членом навчгоспу навіть якщо б весь особистий склад його членів змінився»?»

№21 «Розташуйте відповідно до рівня значимості для Вас різні аспекти існування навчгоспу «СПАРТА» (поставте цифру «1» навпроти найбільш, а цифру «5» навпроти найменш важливого).»

№25 «До кого б Ви звернулися за допомогою у критичній ситуації?»

№28 «Розташуйте відповідно до рівня значимості для Вас запропоновані нижче цінності (поставте цифру «1» навпроти найбільш важливої, а цифру «4» навпроти найменш важливої):»

Гіпотеза № 3 перевіряється такими запитаннями анкети:

№1 «Чи цікавитесь Ви політикою?»

№2 «Чи вважаєте Ви себе політично активною особистістю?»

№3 «Як часто Ви приймаєте участь у виборах?»

№4 «Як часто Ви приймаєте участь у мітингах, демонстраціях та інших політичних акціях?»

№5 «Чи симпатизуєте Ви якій-небудь політичній силі з тих, що діють в сучасній Україні? Якщо так, вкажіть якій саме.»

№7 «З якого джерела Ви дізнаєтесь про політичні події в Україні та світі? (Позначте усі правильні варіанти відповіді.)»

№6 «Які партії увійшли до Верховної Ради України під час останніх парламентських виборів? (Позначте не більше ніж п’ять варіантів відповіді.)»

№18 «Як часто Ви обговорюєте політичну ситуацію в країні на загальних зборах навчгоспу?»

Гіпотеза № 4 перевіряється наступними запитаннями анкети:

№9 «Яким є Ваше ставлення до сучасного українського суспільства?»

№23 «Як Ви ставитесь до діяльності партій і об’єднань, що сповідують ідеологію, яка протирічить теорії щастя?»

№24 «Чи готові Ви співпрацювати з іншими соціо-політичними об’єднаннями задля досягнення спільних цілей (партіями, громадськими організаціями, коммунами)?»

Дослідження є суцільним. Об’єм генеральної сукупності співпадає з об’ємом вибірки – це весь особовий склад авторитарного громадського об’єднання «СПАРТА», розташованого у селищі Караван Люботинського району Харківської області: 17 осіб, 10 чоловічої і 7 жіночої статі. З незалежних від дослідників причин (захворювання зору одного з респондентів) шляхом роздаткового анкетування було опитано 16 осіб, 9 чоловіків і 7 жінок.

 

 

 

 

 

 

 

 


РОЗДІЛ ІІ. ІНСТРУМЕНТАРІЙ ЗБОРУ ДАНИХ

В ході проведення соціологічного дослідження було застосовано низку методів, пристосованих до якомога повнішого опису соціальних механізмів функціонування авторитарної громадської асоціації.

Невключене спостереження здійснювалось у період з 2 по 15 липня 2013 року групою з чотирьох студентів-політологів, що протягом зазначеного періоду проживали в селищі Караван, неподалік від місця розташування досліджуваного об’єкта. В ході цієї складової дослідження проведено бесіди з учасниками авторитарного об’єднання «СПАРТА», члени дослідницької групи були присутні на загальних зборах організації та взяли участь в її виробничій діяльності.

Близько третини генеральної сукупності (31% респондентів) опитано у ході серії тематичних глибинних інтерв’ю.

Дослідниками проведено аналіз відеоматеріалів та друкованих видань, наданих членами об’єднання «СПАРТА», а також поверхове ознайомлення з їх програмними документами (самвидавівський шеститомник Ю. Давидова «Теорія щастя»).

Дослідницькою групою також здійснено спробу включення до соціологічної анкети елементів Q-методології (запитання № 21 і 28), але через порушення опитуваними інструкцій під час заповнення цієї частини опитувального листа, від використання даних, отриманих з його допомогою, на етапі перевірки гіпотез довелось відмовитись.

Основним же інструментом дослідження стало роздаткове анкетування, проведене за допомогою спеціально сконструйованої анкети, що складалась з 34 запитань і включала такі основні елементи:

  1. 1.Вступна частина, в якій вказано ким і з якою метою проводиться анкетування, яким чином будуть використані дані та надано гарантії конфіденційності респондентам.
  2. 2.Основна частина, що містить переважну кількість запитань до опитуваних.
  3. 3.Соціально-демографічний блок, покликаний зібрати дані про статеву, вікову та освітню структуру вибірки.

Під час проведення опитування респонденти отримували рекомендації стосовно того, як вірно заповнювати анкету. Відповіді на питання були ретельно опрацьовані дослідницькою групою, дані зведені і оформлені у формі звіту з відповідними рядами розподілу та діаграмами.

Приклад анкети, запропонованої до заповнення респондентам подано у Додатку А.

 


РОЗДІЛ ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Загальні зауваження

Зважаючи на невеликий об’єм вибірки та високу відносну цінність даних, отриманих з допомогою кожної окремої анкети, на етапі аналізу зібраних даних до рядів розподілу було включено графу «Неконвенційна відповідь», до якої зараховувались не лише ті анкети, в яких респонденти зазначили більше ніж одну правильну відповідь (коли це не було передбачено інструкціями), але і ті, у яких опитувані власноруч дописували репліки, коментарі чи намагались поєднати кілька варіантів за допомогою фігурної дужки. При відповіді на окремі запитання доля таких анкет сягала 19 відсотків.  

З подібних міркувань дослідницька група здійснювала змістовий аналіз усіх таких неконвенційних відповідей і, за умови якщо респондент, дописуючи власні коментарі, однозначно висловлювався на користь обрання певного варіанту відповіді на запитання, вже зазначеного в анкеті, зараховувала його до числа опитаних, що обрали цей варіант відповіді. Наприклад, якщо опитаний не відзначив жодного варіанту відповіді, натомість дописавши власноруч репліку, що фактично є переформульованою відповіддю «a», його зараховували до числа респондентів, що надали перевагу відповіді «a».

Задля визначення ієрархії цінностей у свідомості респондентів та ієрархії аспектів сприйняття ними діяльності авторитарної асоціації до анкети було включено запитання номер 21 і 28 відповідно. Ці запитання містили елементи Q-методології, що оптимально адаптована для встановлення пріоритетності різних аспектів сприйняття певного явища у свідомості респондентів. Але, через те що 87% опитаних (14 людей) не дотримались інструкцій з заповнення анкет під час відповіді на ці запитання, отримані Q-сорти з огляду на їх нерепрезентативність не були включені до розгляду на етапі аналізу даних.

Після проведення попередніх консультацій з представниками об’єднання «СПАРТА», дослідницькою групою було прийнято рішення про переклад запитань анкети російською мовою задля підвищення рівня психологічного комфорту респондентів під час заповнення ними анкетних листів, оскільки було з’ясовано, що переважна частина вибіркової сукупності є етнічними росіянами чи надає перевагу російській мові у міжособистісному спілкуванні.

З метою уникнення негативних конотацій під час заповнення анкети термін «авторитарна громадська асоціація» в формулюваннях запитань було замінено на оцінково нейтральне поняття «навчгосп» (скорочення від «навчального господарства», так називають своє об’єднання самі учасники «СПАРТА»).

 

2. Аналіз даних

Таблиця 1.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 1:

«Чи цікавитесь Ви політикою?»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Ні;

7

44

1

1

2

2

0

2) Швидше ні, ніж так;

1

6

0

1

0

0

0

3) Не визначився з відповіддю;

1

6

0

0

0

0

0

4) Швидше так, ніж ні;

1

6

0

0

1

0

0

5) Так;

6

38

0

2

0

0

3

6) Пропущено

0

0

0

0

0

0

0

7)Неконвенцій–на відповідь

0

0

0

0

0

0

0

Всього опитаних

16

100

1

4

3

2

3

 

У загальному розподілі відповідей на перше запитання анкети очевидною є наявність двох піків – майже однакова кількість респондентів надали перевагу варіантам 1 і 5 (44% і 38% відповідно). Це свідчить про відсутність консенсусу всередині об’єднання щодо рівня зацікавленості у політичних процесах. Натомість, при розгляді структури відповідей за критерієм тривалості перебування респондентів в складі асоціації, яскраво виокремлюється лише одностайність у групі опитаних, що є членами «СПАРТА» понад десять років і однозначно цікавляться політикою. Відповіді решти респондентів є, багато в чому подібними і, вочевидь, не зазнали значного впливу під час перебування в авторитарній асоціації. Той факт, що половина респондентів, які є членами об’єднання в період від 1 до 6 місяців теж назвали себе політично зацікавленими особами ми схильні пояснювати випадковими факторами.

 

Таблиця 2.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 2:

«Чи вважаєте Ви себе політично активною особистістю?»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Ні;

10

63

1

2

2

2

1

2) Швидше ні, ніж так;

2

13

0

1

1

0

0

3Не визначився з відповіддю;

0

0

0

0

0

0

0

4Швидше так, ніж ні;

0

0

0

0

0

0

0

5) Так;

4

25

0

1

0

0

2

6) Пропущено

0

0

0

0

0

0

0

7)Неконвенційна відповідь

0

0

0

0

0

0

0

Всього респондентів

16

100

1

4

3

2

3

Переважна кількість опитаних обрали перший варіант відповіді, засвідчивши свою переконану аполітичність (63%) чи те, що вони до неї переважно схиляються (13%). Політично активними назвала себе лише чверть опитаних, що теж свідчить на користь внутрішньої неоднорідності об’єднання за ознакою політичної активності. За регресії на основі критерію тривалості перебування у складі асоціації наявною теж є значна відмінність світоглядних установок членів «СПАРТА» з понад десятирічним стажем від решти опитаних. Лише серед цієї групи кількість позначених варіантів 5 є вдвічі більшою за кількість обраних варіантів 1, отже й кількість політично активних осіб вдвічі перебільшує кількість опитаних, що є політично пасивними.

Таблиця 3.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 3:

«Як часто Ви приймаєте участь у виборах?»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Ніколи;

2

13

0

0

1

0

0

2) Частіше не приймаю;

4

25

0

1

0

1

0

3) Залежно від конкретних обставин;

2

13

1

0

1

0

0

4) Частіше приймаю;

2

13

0

0

0

1

1

5) Завжди;

6

38

0

3

1

0

2

6) Пропущено

0

0

0

0

0

0

0

7) Неконвенційна відповідь

0

0

0

0

0

0

0

Всього

респондентів

16

100

1

4

3

2

3

У загальному розподілі відповідей на третє запитання найбільша кількість респондентів – 38% – засвідчили, що вони завжди беруть участь у виборах. Решта опитаних досить рівномірно надали перевагу іншим варіантам відповіді, в черговий раз підтвердивши неодностайність у мірі політичної активності серед учасників «СПАРТА». Серед підгруп сформованих за ознакою тривалості перебування в складі об’єднання, частка осіб, що постійно або регулярно беруть участь в виборах переважала кількість осіб, чия виборча активність є нульовою чи епізодичною, лише серед опитаних, що беруть участь в діяльності «СПАРТА» понад 10 років (дві третини) та тих, що перебувають в асоціації від 1 до 6 місяців (три четвертих). Останній пік, повторимо, на нашу думку обумовлений випадковими флуктуаціями, пов’язаними з невеликою загальною кількістю опитаних.

 

 

Таблиця 4.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 4:

«Як часто Ви приймаєте участь у мітингах, демонстраціях та інших політичних акціях?»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Ніколи;

9

56

1

3

1

1

1

2) Частіше не приймаю;

3

19

0

1

0

1

0

3) Залежить від цілей конкретної акції;

4

25

0

0

2

0

2

4) Частіше приймаю;

0

0

0

0

0

0

0

5) Завжди;

0

0

0

0

0

0

0

6) Пропущено

0

0

0

0

0

0

0

7) Неконвенційна відповідь

0

0

0

0

0

0

0

Всього респондентів

16

100

1

4

3

2

3

 

Більше половини опитаних (56%) обрали варіант «Ніколи не приймаю участі у мітингах, демонстраціях та інших політичних акціях»; ще троє (19%) частіше не беруть участь в таких формах політичної активності і лише чверть респондентів стверджують, що рішення про участь в мітингах та демонстраціях вони приймають залежно від їх цілей. Цього разу помітного при відповіді на попередні запитання розколу на дві великі групи серед респондентів не спостерігалось, більшість з них виявили прихильність до малоактивних форм політичної поведінки. Ситуативні стратегії, як засвідчує розгляд відповідей членів підгруп заснованих на тривалості участі в діяльності асоціації обирала більшість учасників з більш ніж десятирічним досвідом активності в об’єднанні та тих, що є учасниками «СПАРТА» від 6 до 18 місяців.

 

 

 

Таблиця 5.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 5:

«Чи симпатизуєте Ви якій-небудь політичній силі з тих, що діють в сучасній Україні? Якщо так, вкажіть якій саме.»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Ні;

9

56

1

2

3

1

1

2) Складно відповісти;

3

19

0

0

0

1

0

3) Не визначився;

2

13

0

2

0

0

0

4) Так (Якій?)

1

6

0

0

0

0

1

5) Пропущено

0

0

0

0

0

0

0

6) Неконвенційна відповідь

1

6

0

0

0

0

1

Всього

респондентів

16

100

1

4

3

2

3

 

Більшість респондентів знову надала перевагу нігілістичній відносно політичної сфери стратегії. Лише один опитаний обрав варіант «Симпатизую одній з політичних сил, що діє в сучасній Україні», але і він в якості такої сили вказав маловідоме політичне об’єднання, діяльність якого пов’язана з функціонуванням руху «ПОРТОС». Жодного суттєвого впливу фактора тривалості перебування в об’єднанні на політичну зацікавленість респондентів не спостерігалось.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 6.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 6:

«Які партії увійшли до Верховної Ради України під час останніх парламентських виборів? (Позначте не більше ніж п’ять варіантів відповіді.)»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Низький рівень обізнаності;

8

50

0

2

3

2

0

2) Середній рівень обізнаності;

2

13

1

0

0

0

0

3) Високий рівень обізнаності;

4

25

0

0

0

0

3

4) Пропущено

2

13

0

2

0

0

0

5) Неконвенційна відповідь

0

0

0

0

0

0

0

Всього

респондентів

16

100

1

4

3

2

3

 

Запитання № 6 покликане оцінити рівень обізнаності членів «СПАРТА» у політичних процесах. Для цього їм було запропоновано 10 назв політичних партій (див. Додаток А): п’ять з них – це партії, що пройшли до останнього скликання ВРУ за партійними списками, решта п’ять не існують в реальному житті сучасної України. Вигадані назви партій були використані, щоб не викликати у респондентів почуття розгубленості, пов’язаного з тим фактом, що деякі представники реально існуючих партій пройшли до Верховної Ради за мажоритарними списками.

Відповідно, система оцінювання рівня поінформованості про політичні події будувалась за такою схемою: опитувані, що вірно вказали 4–5 парламентських партії зараховувались до числа респондентів з високим рівнем обізнаності; ті, що відзначали 2–3 партії – з середнім рівнем обізнаності, а ті, що зазначили лише одну парламентську партію, чи не зазначили жодної з них – з низьким рівнем обізнаності.

Наведена вище таблиця свідчить на користь висловленого раніше твердження про те, що «старожили» авторитарного об’єднання (понад 10 років участі) суттєво відрізняються від решти опитаних за рівнем обізнаності у вітчизняних політичних реаліях. Так саме до цієї категорії респондентів належать 75% від загальної кількості опитаних, що продемонстрували високий рівень політичної поінформованості. Відповіді решти засвідчили переважно низький рівень обізнаності.

Таблиця 7.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 7:

«З якого джерела Ви дізнаєтесь про політичні події в Україні та світі? (Позначте усі правильні варіанти відповіді.)»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця у асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Інтернет;

3

19

0

0

0

0

2

2) Телебачення;

15

94

1

4

3

2

3

3) Радіо;

4

25

0

1

0

0

3

4) Друковані видання;

3

19

0

1

0

0

3

5) Не цікавлюсь політикою;

0

0

0

0

0

0

0

6) Власний варіант (Який?)

2

13

0

0

0

0

2

7) Пропущено

0

0

0

0

0

0

0

8)Неконвенційна відповідь

0

0

0

0

0

0

0

Середня кількість

1,7

 

1

1,5

1

1

4,3

 

Показовим для предмету нашого дослідження є середня кількість джерел інформації, якими користується представник кожної з підгруп респондентів, залежно від тривалості перебування у «СПАРТА». Якщо для груп «Менше місяця у асоціації», «6–18 місяців», «18 місяців–3 роки» цей показник складає 1 (одне джерело). А для групи «1–6 місяців в асоціації» – 1,5. То для групи «більше 10 років в асоціації» – аж 4,3. Це в середньому втричі більше за показники інших груп, та більше ніж у два з половиною рази – за середні показники вибірки.

 

Таблиця 8.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 8:

«Якою є Ваша ідеологічна орієнтація у політиці?»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Ліберальна;

2

13

0

0

2

0

0

2) Консервативна;

0

0

0

0

0

0

0

3) Комуністична;

2

13

0

0

1

0

0

4) Соціал-демократична;

5

31

1

3

0

0

1

5)Націоналістична;

0

0

0

0

0

0

0

6) Анархістська;

2

13

0

0

0

2

0

7) Власний варіант (Який?):

2

13

0

1

0

0

0

8) Пропущено

1

6

0

0

0

0

0

9) Неконвенційна відповідь

2

13

0

0

0

0

2

Всього респондентів

16

100

1

4

3

2

3

 

Ряд розподілу відповідей на питання № 8 в черговий раз засвідчує нерівномірність впливу авторитарної групи на своїх членів. Так, незважаючи на те, що загалом спектр ідеологічних орієнтацій опитаних виразно зміщений уліво (найбільша кількість респондентів, 31%, ідентифікувала свої політичні вподобання як соціал-демократичні; загалом же 9 респондентів, тобто 60% усіх, хто відповів на це запитання, надали перевагу лівим і ліво-центристським течіям – комунізму, соціал-демократії, анархізму), лише двоє опитаних, і обоє вони належать до когорти членів «СПАРТА», що беруть участь в її діяльності понад 10 років, спробували позначити виняткову, «спартанську» ідеологію, як свою власну (графа «Неконвенційна відповідь»). Ще одна особа, яка не вказала термін власного перебування в об’єднанні, окреслила свою ідеологію як «гуманістичну» (варіант 7).

 

Таблиця 9.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 9:

«Яким є Ваше ставлення до сучасного українського суспільства?»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Негативне, йому вже нічим не допоможеш;

2

13

0

0

0

1

1

2) Негативне, але воно не безнадійне;

4

25

0

2

0

0

1

3) Нейтральне, воно мене не цікавить;

2

13

0

0

1

0

0

4) Позитивне, але є до чого прагнути;

6

38

1

2

1

1

0

5) Позитивне, нічого не потрібно змінювати;

0

0

0

0

0

0

0

6) Пропущено

1

6

0

0

1

0

0

7) Неконвенційна відповідь

1

6

0

0

0

0

1

Всього респондентів

16

100

1

4

3

2

3

 

Розподіл відповідей на запитання № 9 є фактично хаотичним і не дає змоги простежити жодні закономірності ні у загальному зведенні відповідей, ані у його регресії за критерієм тривалості досвіду участі в роботі авторитарного об’єднання. Більшість опитаних, тим не менш, надала перевагу відверто позитивній оцінці сучасного суспільства.

 

 

 

 

Таблиця 10.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 10:

«Який шлях розвитку України Ви підтримуєте?»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Інтеграція з країнами СНД;

4

25

1

0

1

1

1

2) Інтеграція з країнами Європейського Союзу;

2

13

0

0

0

1

0

3) Нейтралітет і опора виключно на власні сили;

6

38

0

4

2

0

0

4) Власний варіант (Який?):

1

6

0

0

0

0

1

5) Пропущено

0

0

0

0

0

0

0

6) Неконвенційна відповідь

3

19

0

0

0

0

1

Всього респондентів

16

100

1

4

3

2

3

 

Як демонструє наведена вище таблиця, у питанні геополітичних орієнтацій України серед членів навчгоспу теж немає єдності. Найбільша кількість осіб висловлюється на користь дотримання нейтралітету і опори виключно на власні сили, тоді як другою за величиною є група прихильників інтеграції з країнами СНД. Ці загальні тренди не зазнають серйозних змін і за розгляду їх крізь призму тривалості перебування респондентів у «СПАРТА».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 11.

Розподіл відповідей респондентів на питання № 11:

«Яким є Ваше ставлення до поширення на території України культурних впливів інших держав (наприклад, США)?»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Негативне;

3

19

0

1

1

1

0

2) Швидше негативне, ніж позитивнее;

5

31

0

1

0

0

2

3) Нейтральне;

3

19

0

0

2

1

0

4) Не визначився з відповіддю;

0

0

0

0

0

0

0

5) Швидше позитивне, ніж негативне;

3

19

1

2

0

0

0

6) Позитивне;

1

6

0

0

0

0

0

7) Пропущено

0

0

0

0

0

0

0

8)Неконвенційна відповідь

1

6

0

0

0

0

1

Всього респондентів

16

100

1

4

3

2

3

 

Розподіл відповідей на дане запитання у загальному вигляді зміщений в бік негативного сприйняття процесів культурної глобалізації (в сумі 50% опитаних висловили її стримане або категоричне несприйняття – варіанти 1 та 2). Ця тенденція є спільною для усіх підгруп опитаних і зазнає деяких змін лише при розгляді відповідей респондентів, які перебувають у авторитарній асоціації найкоротший строк (100% підгрупи, яка бере участь в діяльності «СПАРТА» менше ніж місяць та 50% підгрупи, яка вступила до «СПАРТА» 1–6 місяців тому висловились за стримане схвалення культурно-глобалізаційних процесів, варіант 5). Це може свідчити як про наявність помірного впливу діяльності об’єднання на геополітичні ідеали своїх членів, так і про те, що вони (члени) лише ретранслюють пануючі у суспільстві настрої.

 

Таблиця 12.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 12:

«Як Ви ставитесь до впровадження новітніх технологій у виробництво та побут?»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1-6 місяців

6-18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Негативно;

2

13

0

0

0

1

0

2) Швидше негативно, ніж позитивно;

0

0

0

0

0

0

0

3) Нейтрально;

3

19

0

1

1

0

0

4) Не визначився з відповіддю;

2

13

0

1

1

0

0

5) Швидше позитивно, ніж негативно;

3

19

1

0

1

0

1

6) Позитивно;

5

31

0

2

0

0

2

7) Пропущено

1

6

0

0

0

1

0

8)Неконвенційна відповідь

0

0

0

0

0

0

0

Всього респондентів

16

100

1

4

3

2

3

 

Наведена таблиця свідчить, що сприйняття технологічного аспекту глобалізації членами «СПАРТА» теж є досить суперечливим, хоч і має тенденцію до його позитивного бачення (загалом 50% респондентів висловлюють стримане або впевнене схвалення таких процесів, обравши варіанти 5 та 6, з явним превалюванням останнього). Подібна картина – стримане схвалення з вагомою долею нейтральних та неоднозначних оцінок (відповіді 3, 4) спостерігається в усіх підгрупах, незалежно від терміну їх перебування у складі авторитарної асоціації та свідчить про відсутність яскраво вираженого впливу на світогляд членів «СПАРТА» діяльності асоціації у цьому аспекті.

 

 

Таблиця 13.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 13:

«Яким є Ваше ставлення до фактичного «стирання кордонів» між державами в сучасному світі?»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Негативне;

2

13

1

0

0

1

0

2) Швидше негативне, ніж позитивне;

3

19

0

0

0

0

2

3) Нейтральне;

3

19

0

0

3

0

0

4) Не визначився з відповіддю;

1

6

0

0

0

0

0

5) Швидше позитивне, ніж негативне;

3

19

0

2

0

1

0

6) Позитивне;

3

19

0

2

0

0

0

7) Пропущено

0

0

0

0

0

0

0

8) Неконвенційна відповідь

1

6

0

0

0

0

1

Всього респондентів

16

100

1

4

3

2

3

 

Як демонструє таблиця 13, у сприйнятті членами «СПАРТА», інтернаціоналізації державного життя в сучасному світі відсутня гомогенність. Всі варіанти мають майже однакове число прихильників. Яскраво вираженими «адвокатами» цього суспільного явища є учасники, що провели у об’єднанні від 1 до 6 місяців (серед них 50% висловили йому стриману, а ще 50% – впевнену підтримку), а його яскравими «прокурорами» – ті, хто провів у «СПАРТА» менше місяця (100% висловили негативне сприйняття таких процесів), а також ті, хто бере участь в діяльності об’єднання протягом більш ніж 10 років (серед них дві третини засвідчили помірковано-негативне ставлення до досліджуваного суспільного феномену).

 

 

Таблиця 14.

Розподіл відповідей респондентів на питання № 14:

«Як Ви ставитесь до процесів міграції населення?»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Негативно;

5

31

1

1

0

1

0

2) Швидше негативно, ніж позитивно;

3

19

0

0

1

0

2

3) Нейтрально;

4

25

0

0

2

1

0

4) Не визначився з відповіддю;

0

0

0

0

0

0

0

5) Швидше позитивно, ніж негативно;

2

13

0

2

0

0

0

6) Позитивно;

1

6

0

1

0

0

0

7) Пропущено

0

0

0

0

0

0

0

8) Неконвенційна відповідь

1

6

0

0

0

0

1

Всього респондентів

16

100

1

4

3

2

3

 

Відображаючи панівну тенденцію в українській громадській думці, більшість опитаних членів «СПАРТА» відверто чи стримано негативно ставляться до процесів міграції населення (загалом 50% респондентів надали перевагу варіантам 1 і 2), ще чверть означили своє ставлення до явища міграції як нейтральне. Єдина підгрупа опитаних, яка яскраво схвально відгукнулась про цей суспільний феномен – особи, що є членами «СПАРТА» від 1 до 6 місяців. 50% відсотків з них висловили стримане схвалення, ще 25% – однозначне. Останній факт ми теж схильні відносити до числа випадкових флуктуацій.

 

 

 

 

 

Таблиця 15.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 15:

«Позначте твердження, котре найбільш точно відображає Ваше ставлення до такого суспільного явища як нація.»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Це пережиток минулого, його зникнення є природним і неуникним процесом;

2

13

0

0

0

0

0

2) Роль націй в сучасному суспільстві буде зменшуватись, але остаточно вони не зникнуть ніколи;

3

19

0

0

1

0

1

3) Значення націй буде залишатись незмінним;

1

6

0

0

0

1

0

4) Роль націй в суспільстві ХХІ століття зросте;

5

31

1

3

0

0

1

5) Не визначився з відповіддю;

3

19

0

1

2

0

0

6) Пропущено

1

6

0

0

0

1

0

7) Неконвенційна відповідь

1

6

0

0

0

0

1

Всього респондентів

16

100

1

4

3

2

3

 

Погляди учасників об’єднання на майбутнє націй теж є різноманітними і, на наше переконання, розподіл відповідей членів «СПАРТА» не є результатом дії впливових каузальних чинників. Найбільше впевнені у їх (націй) подальшому розвитку члени першої (менше місяця, 100%) та другої (1–6 місяців, 75%) груп. Загалом же, всупереч передбаченням дослідників, найбільше прихильників (31% від загальної кількості респондентів) здобув варіант 4, «Роль націй в суспільстві ХХІ століття зросте».

 

Таблиця 16.

Розподіл відповідей на запитання № 16:

«Чим було обумовлено Ваше рішення вступити до навчгоспу?»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяця

6–18 місяця

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Зміною у світогляді;

2

13

0

2

0

0

0

2) Особистим прикладом одного з друзів/рідних/знайо-мих;

3

19

0

1

0

0

0

3) Кризовою ситуацією, що змусила змінити життєвий уклад;

4

25

1

0

1

1

1

4) Бажанням опанувати нові навички і заробити;

3

19

0

1

2

0

0

5) Власний варіант (Який?):

1

6

0

0

0

0

1

6) Пропущено

2

13

0

0

0

1

0

7) Неконвенційна відповідь

1

6

0

0

0

0

1

Всього респондентів

16

100

1

4

3

2

3

 

Показовим є те, що найбільша кількість респондентів обрала варіант 3 (четверта частина опитаних), зазначивши, що до вступу в ряди авторитарного об’єднання їх спонукала кризова життєва ситуація, яка змусила змінити звичний побутовий уклад. Досвід дослідників підтверджує це спостереження – серед членів «СПАРТА» дійсно зустрічається значна кількість колишніх ув’язнених та осіб, яким з інших причин відмовляють у праві на працевлаштування (особи пенсійного віку). Привертає увагу і те, що лише двоє респондентів (!), причиною вступу до об’єднання вважають зміну у світогляді. Отже, про участь в діяльності авторитарної ідеологічної асоціації як результат духовних пошуків громадян вести мову можна лише щодо вкрай вузького кола опитаних.

Доцільно також відзначити значний відсоток (близько 67%) респондентів, що зазначили власні, не передбачені дослідниками, моделі мотивації вступу до об’єднання, серед опитаних, які є учасниками «СПАРТА» понад 10 років (крайня з права колонка таблиці 16). Так у одному випадку опитаний, надавши перевагу варіанту 5 («Власний варіант») назвав у якості вирішального аргументу вступу до асоціації «СПАРТА» «сумму всех вышеперечисленных [у варіантах відповіді на запитання – авт.] факторов». Інший респондент відзначив варіант 4 («Бажання опанувати нові навички і заробити») та, окрім цього, власноруч дописав фактор «Желание получить новые знания, скоординироваться и передружиться с уникальными людьми, гениальной системой саморазвития и развития; быть гораздо более полезным человеком для общества» (цей варіант заповнення анкети було кваліфіковано як неконвенційний). Отже, умовно утилітарні мотиви приєднання до діяльності об’єднання відіграють вагому роль навіть у структурі мотивації найвідданіших його членів.

Таблиця 17.

Розподіл відповідей респондентів на питання № 17:

«Чи змінився Ваш світогляд протягом перебування у навчгоспі»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Змінився у значній мірі;

6

38

0

4

0

0

1

2) Змінився у незначній мірі;

4

25

0

0

1

2

1

3) Складно відповісти;

3

19

0

0

2

0

0

4) Не змінився;

1

6

1

0

0

0

0

5) Пропущено

0

0

0

0

0

0

0

6) Неконвенційна відповідь

2

13

0

0

0

0

1

Всього респондентів

16

100

1

4

3

2

3

 

Загальна кількість опитаних, що помітили зміни у власному світогляді за період членства у «СПАРТА» становить 10 осіб або 63% від усієї вибірки. Більша частина з них (38%) назвали такі зміни значними, решта (25%) – незначними. Тенденція до визнання світоглядних трансформацій під впливом діяльності авторитарного об’єднання є спільною майже для всіх категорій опитаних незалежно від періоду їх перебування в навчгоспі. Виняток становлять лише респонденти, які є членами «СПАРТА» менше одного місяця.

 

Таблиця 18.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 18:

«Як часто Ви обговорюєте політичну ситуацію в країні на загальних зборах навчгоспу?»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Ніколи;

2

13

0

1

0

0

0

2) Рідко;

5

31

0

1

1

1

0

3) Важко відповісти;

3

19

0

0

2

0

1

4) Часто;

2

13

0

2

0

0

0

5) Завжди;

3

19

1

0

0

1

1

6) Пропущено

0

0

0

0

0

0

0

7) Неконвенційна відповідь

1

6

0

0

0

0

1

Всього респондентів

16

100

1

4

3

2

3

 

Вищенаведений розподіл відповідей на запитання № 18 демонструє суперечливу оцінку членами об’єднання частоти спільного обговорення ними політичних процесів: хоч найбільша кількість опитаних (майже третина) зазначили варіант 2 («Рідко»), істотна частка респондентів надали перевагу змістовно протилежним варіантам («Завжди» – 19%, «Важко відповісти» – 19%). Немає одностайності щодо частоти обговорення політичних реалій і всередині підгруп респондентів, сформованих на основі критерію тривалості перебування у складі «СПАРТА», де теж спостерігається майже рівновеликий розподіл обраних відповідей між протилежними варіантами. На нашу думку, це може свідчити або про недобросовісність заповнення анкет опитаними, або про відсутність спільного для всіх членів об’єднання розуміння феномену політичного та його змістових меж (частина опитаних, вочевидь, сприймає лекції з теорії щастя, які порівняно регулярно проводяться у стінах «СПАРТА», як «обговорення політичної ситуації в країні»).

 

Таблиця 19.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 19:

«Оцініть за п’ятибальною шкалою рівень психологічного комфорту в колективі навчгоспу «СПАРТА»

(варіант «1» відповідає повному психологічному дискомфорту і максимальній конфліктності, варіант «5» – найвищому психологічному комфорту, атмосфері дружби і взаємодопомоги).»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) 1;

0

0

0

0

0

0

0

2) 2;

1

6

0

0

0

0

1

3) 3;

2

13

0

1

0

1

0

4) 4;

5

31

0

2

1

0

1

5) 5;

7

44

1

1

2

1

0

6) Пропущено

0

0

0

0

0

0

0

7) Неконвенційна відповідь

1

6

0

0

0

0

1

Всього респондентів

16

100

1

4

3

2

3

 

Переважна більшість опитаних (три чверті) оцінює психологічний клімат в колективі «СПАРТА» як сприятливий (варіант 4, 31% респондентів), або дуже сприятливий (варіант 5, 44% респондентів). Показово те, що жоден з опитаних членів навчгоспу не оцінив атмосферу в об’єднанні як дуже несприятливу (варіант 1), а перевагу варіанту 2 (несприятлива) надав лише один респондент, або 6% від загального об’єму вибірки.

Тенденція до превалюючої позитивної оцінки психологічного клімату в асоціації спостерігається в усіх групах респондентів, незалежно від тривалості членства в об’єднанні, з найвищими показниками у групі від шести до вісімнадцяти місяців (варіант 4 – 33%, варіант 5 – 67%).

 

Таблиця 20.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 20:

«Чи згодні Ви з таким твердженням: «Я б залишився членом навчгоспу навіть якщо б весь особистий склад його членів змінився»?»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Ні, не згоден;

3

19

0

0

3

0

0

2) Швидше не згоден;

1

6

0

0

0

1

0

3) Складно відповісти;

4

25

0

1

0

1

0

4) Швидше згоден;

1

6

0

0

0

0

1

5) Згоден;

6

38

1

3

0

0

1

6) Пропущено

0

0

0

0

0

0

0

7) Неконвенційна відповідь

1

6

0

0

0

0

1

Всього респондентів

16

100

1

4

3

2

0

 

Як засвідчують отримані дані, членство у «СПАРТА» пов’язується з особистою прив’язаністю до конкретного складу його членів для четвертої частини респондентів (19%, які надали перевагу варіанту 1 + 6%, що обрали варіант 2). Ще чверть опитаних не надали переваги ідейним чи особистісним факторам, обравши варіант 3 – «Складно відповісти». А от найбільша частка опитаних, висловились на користь неособистісних форм мотивації участі в авторитарній асоціації, обравши варіанти 4 (6%) і 5 (38%).

Аналіз відповідей опитаних залежно від тривалості їх перебування у складі «СПАРТА» теж дає досить суперечливі результати. Так якщо у групах «менше місяця в асоціації», «1–6 місяців в асоціації» та «більше 10 років в асоціації» переважна кількість респондентів висловлюється на користь поза– особистісних чинників перебування у «СПАРТА», то опитані, які долучилися до асоціації 6–18 місяців тому, або у період з 18 місяців до 3 років тому, досить однозначно надають перевагу саме прив’язаності до конкретного колективу як ключовому фактору участі в діяльності об’єднання.

 

Таблиця 21.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 22:

«Ваша спільнота це (оберіть лише один варіант, який найбільш точно відображає Вашу точку зору):»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Спільнота одно-думців, створена з метою само-вдосконалення і духовного розвитку;

6

38

1

3

0

0

1

2) Спільнота, завданням якої є відродження економічного і духовного потенціалу слов'янства;

1

6

0

0

0

0

0

3) Група активістів, об'єднана наприйняттям тенденцій розвитку сучасного суспільства;

1

6

0

0

0

0

0

4) Авангард цивілі-заційного прогресу, шляхом якого у майбутньому рухатиметься все Людство ;

6

38

0

0

3

2

1

5) Пропущено

2

13

0

1

0

0

1

6) Неконвенційна відповідь

0

0

0

0

0

0

0

Всього респондентів

16

100

1

4

3

2

3

 

Ряд розподілу відповідей опитаних на запитання № 22 демонструє один з найяскравіших прикладів тенденції до негомогенності світогляду всередині авторитарної общини, яка (тенденція) була помічена нами ще при аналізі відповідей на перші запитання анкети. Яскраво виокремлюються дві точки зору на бачення об’єднання «СПАРТА» його членами – як інструменту колективного саморозвитку (варіант 1) та як засобу цивілізаційної трансформації людства (варіант 4). Кожна з цих точок зору здобула прихильність 38% респондентів. Привертає увагу і факт наявності описаної поляризації всередині підгруп респондентів – зокрема тих, що пробули в складі «СПАРТА» більше 10 років.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 22.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 23:

«Як Ви ставитесь до діяльності партій і об’єднань, що сповідують ідеологію, яка протирічить теорії щастя?»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Позитивно, адже вони представляють різні погляди на форми суспільного прогрессу;

10

63

1

3

1

2

2

2) Негативно, але вони повинні існувати, бо це право гарантує їм закон;

2

13

0

0

1

0

0

3) Негативно, їх проекти розвитку суспільства не є перспективними;

0

0

0

0

0

0

0

4) Негативно, вони шкідливі, так як вносять неясність у світогляд окремої людини;

2

13

0

1

1

0

0

5) Пропущено

1

6

0

0

0

0

0

6) Неконвенційна відповідь

1

6

0

0

0

0

1

Всього респондентів

16

100

1

4

3

2

3

 

Всупереч теоретичним прогнозам дослідників, переважна кількість респондентів висловили схвальне ставлення до діяльності суспільних асоціацій з відмінними ідеологічними платформами, наголосивши на їх позитивній ролі у формуванні плюралістичного бачення майбутнього суспільства (варіант 1, 63% опитаних). Вартий уваги і той факт, що подібна тенденція характерна для усіх груп респондентів, незалежно від тривалості їх перебування в об’єднанні (винятком стали опитані, які є учасниками «СПАРТА» від 6 до 18 місяців, хоч і в цій підгрупі третина респондентів надала перевагу варіанту 1).

 

Таблиця 23.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 24:

«Чи готові Ви співпрацювати з іншими соціо-політичними об’єднаннями задля досягнення спільних цілей (партіями, громадськими організаціями, коммунами)?»

Варіанти

відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Ні;

0

0

0

0

0

0

0

2) Швидше ні, ніж так;

0

0

0

0

0

0

0

3) Складно відповісти;

3

19

0

1

0

0

0

4) Швидше так, ніж ні;

3

19

0

1

1

1

0

5) Так;

10

63

1

2

2

1

3

6) Пропущено

0

0

0

0

0

0

0

7) Неконвенційна відповідь

0

0

0

0

0

0

0

Всього респондентів

16

100

1

4

3

2

3

 

Як і при відповіді на попереднє запитання, опитані демонструють переважно конструктивні установки на співпрацю з різними типами суспільних асоціацій задля задоволення спільних інтересів – загалом 19% респондентів обрали варіант 4, а ще 63% – варіант 5 (!). При цьому жоден з опитаних не надав перевагу варіантам 1 чи 2, які характеризують нетолерантне ставлення до асоціацій громадян та інших самоорганізованих структур. Отже тенденції до ізоляціонізму в розгортанні власної соціально-політичної активності зовсім не властиві досліджуваній авторитарній спільноті.

Описана характеристика виявляється у всіх категорій респондентів, незалежно від строку членства у «СПАРТА».

 

 

 

 

Таблиця 24.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 25:

«До кого б Ви звернулися за допомогою у критичній ситуації?»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Діяв би самостійно;

4

25

0

1

1

1

0

2) До рідних;

3

19

0

0

0

1

1

3) До товаришів з навчгоспу;

9

56

1

3

2

0

2

4) До держави;

0

0

0

0

0

0

0

5) Пропущено

0

0

0

0

0

0

0

6) Неконвенційна відповідь

0

0

0

0

0

0

0

Всього респондентів

16

100

1

4

3

2

3

 

Більшість опитаних (як від загальної кількості так і у кожній з підгруп сформованих за критерієм тривалості членства у «СПАРТА») надали перевагу відповіді 3 («До товаришів з навчгоспу»), засвідчивши високий рівень довіри та взаємної підтримки всередині об’єднання. Втім, чверть опитаних (їх частка є значною в кожній з підгруп) спирається на власні сили у кризових ситуаціях, а ще 19% – на допомогу рідних. Загалом це свідчить на користь існування сприятливого психологічного клімату всередині об’єднання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 25.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 26:

«Як Ви ставитесь до віри?»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Переконаний невіруючий (атеїст);

0

0

0

0

0

0

0

2) Невіруючий;

2

13

0

0

1

1

0

3) Не визначився;

5

31

0

1

0

1

1

4) Віруючий;

2

13

1

1

0

0

0

5) Переконаний віруючий;

6

38

0

2

2

0

2

6) Пропущено

1

6

0

0

0

0

0

7) Неконвенційна відповідь

0

0

0

0

0

0

0

Всього респондентів

16

100

1

4

3

2

3

 

Ідеологія асоціації «СПАРТА» стверджує, що в її основі лежать найбільш прогресивні принципи, запозичені з основних ідеологічних течій, наукових теорій та світових релігій. Тож релігійність, яку переважно виявляють члени об’єднання не протирічить його ідеології, а швидше виявляється у її руслі. Тому факт обрання більшістю опитаних варіанту 5, («Переконаний віруючий», 38% респондентів) є, в цілому, закономірним. Втім, значний рівень тих, хто «Не визначився» (31%) теж до певної міри відображає «проміжний» характер, який займає «теорія щастя» Ю. Давидова між ідеологічною концепцією та релігійним переконанням.

Показовим є і той факт, що у відсотковому співвідношенні найбільша кількість переконаних віруючих відносно опитаних, що обрали інші варіанти відповіді (67% до 33% відповідно) спостерігається у підгрупи респондентів, яка бере участь в діяльності «СПАРТА» понад 10 років, а отже характеризується завершальним етапом інтеріоризації групової системи цінностей у власну світоглядну систему. Подібний відсотковий розподіл у підгрупі опитаних, що є членами об’єднання від 6 до 18 місяців, ми схильні, в черговий раз, пояснювати випадковими факторами.

 

Таблиця 26.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 27:

«Релігія – це:»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Помилка, вона шкідлива і заважає людям тверезо мислити;

0

0

0

0

0

0

0

2) Ілюзія, котра допомагає подолати життєві труднощі;

3

19

0

0

1

1

1

3) Не можу відповісти, не визначився;

2

13

0

0

0

0

0

4) Невід'ємний елемент культури;

1

6

0

0

0

1

0

5) Вчення, що описує суть людського бутя;

6

38

1

4

0

0

1

6) Пропущено

3

19

0

0

2

0

0

7) Неконвенційна відповідь

1

6

0

0

0

0

1

Всього респондентів

16

100

1

4

3

2

3

 

Загалом наведений ряд розподілу підтверджує висловлене вище твердження про те, що члени об’єднання розглядають релігійні вірування як частину власних ідеологічних переконань. До того ж ця тенденція, знову ж таки, є спільною для всіх підгруп респондентів, незалежно від тривалості їх перебування в складі «СПАРТА».

Окрім цього, як засвідчує таблиця, опитані досить толерантно ставляться до релігійних явищ навіть якщо визнають за ними не сотеріологічну, а психологічно-терапевтичну функцію – 19% респондентів назвали релігію «ілюзією, що допомагає долати життєві труднощі» (варіант 2).

Таблиця 27.

Розподіл відповідей респондентів на запитання № 29:

«Чи почуваєте Ви себе щасливою людиною»

Варіанти відповідей

Загальна кількість

%

Менше місяця в асоціації

1–6 місяців

6–18 місяців

18 місяців – 3 роки

Більше 10 років

1) Ні;

0

0

0

0

0

0

0

2) Швидше ні, ніж так;

1

6

0

0

0

1

0

3) Складно відповісти;

8

50